Профайл

Автокатафалк, компанія
79000 , Львівська область, Львівська міська рада, м. Львів,
тел.: +38 0 (96) 270-72-91
Робочий час: по домовленості
 
 
Про нас
Документи
Вакансії
Питання-відповідь
 
Послуги автомобільного катафалку
Ритуальні послуги катафалком по місту Львову та Україні.

Пропонуємо до Ваших послуг ритуальні послуги катафалком у місті Львові та по Україні. Для надання послуги використовується автомобіль ГАЗель із високим гарним тонованим салоном. У салоні катафалка автономне опалення, люк, мікрофон, MP3.

Під час наданя послуги перевезення тіла покійного до місць кремаціїї або поховання можливе використання оплакувальної музики. При потребі можна скористатися аптечкою та попити водички.

Вмістимість автомобільного катафелька становить: труна, похоронні аксесуари, 8 пасажирів.

Телефонуйте та звертайтеся! Будемо раді Вам допомогти у нелегкий момент Вашого життя.

Дещо цікаве про історію катафалка

Ритуальні послуги є тією сферою, яка залишиться затребуваною в усі часи. І вона залишилася однією з небагатьох, яка трансформується дуже нешвидко. Традиції - річ стійка, тим більше в даній області, де до них намагаються ставиться з усією серйозністю. Нові віяння приживаються тут з працею. За християнською традицією людей прийнято ховати в труни, так це і відбувається протягом багатьох століть. Лише в останні роки в мегаполісах, де гостро відчувається нестача місць для поховання все частіше померлих стали кремувати. В іншому, за великим рахунком все залишилося без змін. Як і раніше, могилу прикрашають квітами і кладуть на неї ритуальні вінки, як і раніше, тіло покійного накривають покривалом з церковною вишивкою. Як і раніше покійного відспівують і везуть на кладовище. Зрозуміло, що з розвитком людської цивілізації техніка не стоїть на місці і замість похоронних екіпажів та кінного катафалка, як ритуального транспорту стали використовуватися автомобілі.

Однак, як вже говорилося вище, ритуал є тією сферою, де все нове приживається вкрай погано, тому більшість західних фірм, які виробляють катафалки, є спадкоємцями контор, які виробляли ще карети і вози для відповідних цілей за замовленнями похоронних бюро. Якщо зараз зовнішній вигляд елітного катафалка строгий і мінімалістичний, то ще 70-100 років тому кінні упряжки виглядали зовсім інакше, хизуючись розкішшю і дивуючи своєю помпезністю. Для внутрішньої обробки, як правило, використовувався червоний оксамит або інші, не менш дорогі матеріали. Зовні, карети прикрашалися різьбленням і живими вінками. Втім, як і сьогодні основний головний колір катафалка, як і у траурній церемонії - чорний, хоча раніше на чорному тлі використовувалася ще й позолота. Форми катафалка були досить різноманітними і могли виглядати як собор на колесах або величезний саркофаг. Під колір «кузова» вози та коней намагалися підбирати по чорної масті з відповідним кольором упряжі та плюмажами. Досить довгий час кінні упряжі успішно конкурували з автомобілями, справедливо наголошуючи на тому, що екіпаж, запряжений кіньми, естетичніший і шляхетний, ніж моторний засіб. Однак прогрес поступово брав своє, і кінний катафалк поступово поступався місцем своєму автомобільному побратимові.

Зрозуміло, що моторний катафалок свій нинішній вигляд знайшов не відразу і не раптом. На початку ХХ століття послуги ритуальним автомобільним транспортом надавалися автомобілями, кузов яких стояв на шасі невеликих вантажівок американських фірм «White»,«Autocar», або «Cunninghem». Кабіни таких машин були відкриті і обладнані напрямними для труни. Як і карети, зовні вони прикрашалися різьбленням і живими вінками. Всередині, поряд з місцем для труни ставилися невеликі лавки для проводжаючих в останню путь.

Нерідким було і таке явище як дитячий катафалк, які проектувалися на базі таких автомобілів як «Форд-Т», «Оверланд», «Додж». З розвитком масового виробництва похоронні автомобілі перекочували на платформи елітних марок, таких як «Cadillac», «Packard», «Prize Arrow», «Pirless». Загальна характеристика зазначених моделей - значні габарити кузова, плавність ходу і потужні двигуни.

Необхідно зазначити, що ритуальний транспорт не обмежувався автомобілями. В Америці після Першої Світової Війни стали будувати літаки-катафалки з двигуном в 400 кінських сил, що вміщали в себе пілота з помічником, шість пасажирів і мали місце для труни.

При освоєнні Аляски, американці будували катафалки-снігоходи, де фордовський передній міст ставився на лижі, задні колеса стягувалися гусеничної стрічкою.

Тим не менш, на початку століття, послуги автомобільним катафалком були долею багатих і «просунутих» людей. Незважаючи на те, що з виробництвом катафалків було так чи інакше пов'язано близько 30-40 автомобільних компаній, загальний річний обсяг випуску таких машин був невеликий і становив близько 200 одиниць, однак, до середини 30-х років він збільшився до 1500-2000 на рік. У конструкторських рішеннях переважав тип «Лімузин».

На європейському континенті похоронні автомобілі вироблялися на базі таких марок як «Роллс-Ройс» і «Даймлер» у Британії, і «Хорьх», «Мерседес» і «Бреннабор» у Німеччині. Однак за рівнем обробки, обладнання та зовнішнім виглядом Старий Світ значно поступався своїм заокеанським конкурентам у напрямку послуги похоронним автомобілем.

Незважаючи на консервативний підхід в похоронну справу, компанії виробники завжди брали до уваги побажання великих замовників. Так в 1935 р. на замовлення китайської імператорської сім'ї, на базі шасі від вантажівки «Форд-АА» був побудований катафалк у вигляді буддійського храму. Однак при масове виробництво рідко відволікалася на замовлення по індивідуальні проекти, хоча це і обіцяло чималі прибутки. Машини лімузин класу міцно окупували ринок катафального транспорту вже в другій половині 30-х років.

Після Другої Світової Війни відділення «Кадилак» компанії «Дженерал Моторс» запустило лінію з виробництва подовжених шасі на базі преміум моделей. У Європі ж катафалки збиралися на платформі «Сітроен ДС-21», «Мерседес-300», «Опель-Адмірал». Але рівень європейських катафалків був на порядок нижче, ніж американських, які мали всі необхідні атрибути автомобілів VIP категорії, такі як підсилювач керма, передні сидіння з електричним регулюванням, електричні склопідйомники, ну і зрозуміло розкішну обробку, і автоматичну платформу для завантаження і вивантаження труни, або принаймні ролики для полегшення вищевказаних процесів. Найбільш поширеним кольором катафалка на Заході, зрозуміло, був і є чорний.

У СРСР роль катафалка зазвичай виконував вантажівка або ПАЗик. Однак останнім часом на зміну їм прийшли мікроавтобуси, які більш комфортабельні і краще оброблені. Плюсом використання таких машин на сьогоднішній день є відносно невисока вартість оренди, яка становить у середньому 6-8 тис рублів і місткість. Ритуальний автобус обладнаний 15-17 пасажирськими місцями, подіумом для труни і місцем куди можна поставити ритуальні вінки та інших похоронних аксесуарів.

У 50-і роки були створені вітчизняні катафалки преміум класу на базі «ЗІС-110», що працювали при інституті Скліфасовського. Було ще кілька спроб створити вітчизняні катафалки високого класу щодо послуги автомобілем для перевезення померлих на базі «Чайки» і ЗІЛа, проте, широкого поширення вони не отримали.

У будь-якому випадку розвиток та удосконалення послуг катафалком і надалі продовжується.